Наверх

Войти на сайт

Регистрация на сайте

Зарегистрироваться

На сайте недоступна
регистрация через Google

В Вашем браузере отключено выполнение сценариев.
Сайт может работать неправильно.

« Вернуться в дневник

румбамбар, 44 - 11 марта 2009 15:41

Все

“You will never walk alone…”
Дивився вчора як «Ліверпуль» добивав «Реал» і слухав гімн вдячних вболівальників. Сидів на дивані, і заздрив :) - хотілось стояти там з ними…бо я знаю, яке ТО відчуття.
Воно приходить рідко. Його не буває на товариських зустрічах, і на рідних «Карпатах». Останній раз воно було, коли Україна «ригала» з бульбашками у Львові, і за десять хвилин до кінця матчу стадіон почав співати гімн… Воно починається десь в місці, де голова з’єднується з хребтом, а потім нестримним потоком мурахів несеться вниз по тілу. Спочатку починаєш відчувати, що втрачаєш ідентичність, розчиняєшся в тому багатотисячному голосі, стаєш непомітним чимось…потім то змінюється на відчуття сили, коли ти вже стаєш з ним одним цілим…великим колективним розумом-голосом…30 тисяч прибацаних Котигорошків.

Добавить комментарий Комментарии: 1

САНТА ЛЮЧИЯ , 38 лет17 марта 2009 12:42

Ответить

[B][SIZE=-1]СТОРІНКА З ЩОДЕННИКА ДРУЖИНИ

Субота, вечір. Мій чоловік поводиться дивно.
Домовилися зустрітися за чашкою кави.
Проходила весь день по магазинах з подружками, думала, що він засмучений, тому
що я небагато запізнилася. Він ніяк цього не прокоментував. Розмови не виходило
він весь час мовчав.
Запропонувала перебратися в містечко тихше, щоб можна було спокійно поговорити.
Він погодився, але продовжував мовчати. Я запитала, що його турбує, і він відповів
що все гаразд. Запитала, чи моя в тому провина, що він мовчазний і лише бурчить
у відповідь. Він сказав, що все добре і мені не варто ні про що турбуватися. По дорозі
додому я сказала, що люблю його, він посміхнувся і продовжував рулювати. Не можу зрозуміти
його поведінки і не знаю, чому він не відповів на моє визнання. Удома мене не
покидало відчуття, що чоловік заблукав у якомусь тумані, і ніяк не хотів знайтися. Він сидів нерухомо і витріщався
у телевізор, і здавався дуже далеким і у воду опушеним. Нарешті я вирішила піти спати, чоловік прийшов в спальню хвилини через десять і, на подив, відповів на мої
ласки, ми зайнялися любов'ю, але все-таки він здавався дивно відсутнім. Я вирішила, що цього мені більше не перенести, і що потрібне все це грунтовно обговорити але відмітила, що він вже заснув. Поплакавши, заснула і я. Не знаю, що робити.
Я впевнина, що у нього інша. Моє
життя- катастрофа.
[/COLOR][/COLOR][/COLOR][/COLOR]

СТОРІНКА З ЩОДЕННИКА ЧОЛОВІКА
Субота, вечір. Сьогодні Локомотив програв, зате непогано потр#х#лись.

[COLOR=red]Футбольний вболівальнику... Вважайте, щоб у вашому сімейному житті не було, як по розписанні у цьому щоденнику !!![/COLOR][/COLOR][/COLOR][/COLOR][/COLOR][/SIZE]

[B][SIZE=-1]СТОРІНКА З ЩОДЕННИКА ДРУЖИНИ Субота, вечір. Мій чоловік поводиться дивно. Домовилися зустрітися за чашкою кави. Проходила весь день по магазинах з подружками, думала, що він засмучений, тому що я небагато запізнилася. Він ніяк цього не прокоментував. Розмови не виходило він весь час мовчав. Запропонувала перебратися в містечко тихше, щоб можна було спокійно поговорити. Він погодився, але продовжував мовчати. Я запитала, що його турбує, і він відповів що все гаразд. Запитала, чи моя в тому провина, що він мовчазний і лише бурчить у відповідь. Він сказав, що все добре і мені не варто ні про що турбуватися. По дорозі додому я сказала, що люблю його, він посміхнувся і продовжував рулювати. Не можу зрозуміти його поведінки і не знаю, чому він не відповів на моє визнання. Удома мене не покидало відчуття, що чоловік заблукав у якомусь тумані, і ніяк не хотів знайтися. Він сидів нерухомо і витріщався у телевізор, і здавався дуже далеким і у воду опушеним. Нарешті я вирішила піти спати, чоловік прийшов в спальню хвилини через десять і, на подив, відповів на мої ласки, ми зайнялися любов'ю, але все-таки він здавався дивно відсутнім. Я вирішила, що цього мені більше не перенести, і що потрібне все це грунтовно обговорити але відмітила, що він вже заснув. Поплакавши, заснула і я. Не знаю, що робити. Я впевнина, що у нього інша. Моє життя- катастрофа. [/COLOR][/COLOR][/COLOR][/COLOR] СТОРІНКА З ЩОДЕННИКА ЧОЛОВІКА Субота, вечір. Сьогодні Локомотив програв, зате непогано потр#х#лись. [COLOR=red]Футбольний вболівальнику... Вважайте, щоб у вашому сімейному житті не було, як по розписанні у цьому щоденнику !!![/COLOR][/COLOR][/COLOR][/COLOR][/COLOR][/SIZE]