Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google

румбамбар, 44 - 15 июля 2008 11:37

Все
Вони завжди були різними. Тобто, вони були однаковими, але їх кольори майже ніколи не
співпадали. Зелена хвиля з домішками сірого та маленькими прожилками золотого.
Від них часто пахнуло холодом мармуру, але здебільшого вони гріли теплом , захованим
в тих маленьких золотих нитках.
Вони світилися, відбивали все навколо і, здавалось, осявали світ.
А на дощ вони смутніли. Сірого більшало і зелена хвиля мовби змішувалася з піском,
піднятим дощем з дна...і тільки тепло так само линуло.
Деколи, коли ти прокидався, вони вже чекали тебе, деколи, ти був першим і все було навпаки.
Вони були вскрізь, і їх було мало. Мало щохвилини, щомиті, мало завжди...
А тепер ти вчишся жити без них. Чи, майже без них. Пішов до 2-ої кляси ...Деколи ти їх зустрічаєш, так для профілактики, для звірки того чим ви стали...і все ніби й так само, і кольори, ба, навіть зелені побільшало і золота, тільки температура не та – кімнатна. Ввічлива цікавість зовнішньої температури...
Одна людина сказала колись мені: "Найефективніші інвестиції - в спогади"
Тепер я розумію, що спогаду про них/нас тоді, я не поміняв би на те, чим ми стали тепер.
Добавить комментарий Комментарии: 0
Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.