румбамбар, 44 - 9 июля 2008 17:05

Погано, що не просять автограф...
Знаєш, є одна хороша індійска мудрість:"улыбка ничего не стоит, но как много она дает!". а ти спробуй так само як до тебе. Йдеш вулицею, а на зустріч незнайома але сумна чи пригнічена людина - а ти їй посміхнись! от побачиш у відповідь вона теж посміхнеться(здебільше так буває) і в тебе настрій підніметься і інша людина далі піде з посмішкою, а не сумна...
Це добре, коли тебе впізнають та й ще сприймають за іншого. в мене зовсім навпаки- зустрічаю знайомих (яких вчора бачила), а згадати їх не можу! а потім ламаю голову, хто це був, і про що вони?

Ти чемно выдповыдаэш, питаэш "А як ваше нычого?", рогзходитеся, ы довго згадуэте - де ж могли бачитися?